У сучасному світі дедалі частіше ми стикаємося з явищами хейту, цькування, булінгу та публічного приниження. Ця нова форма цифрового насильства, шириться соцмережами, коментарями… 

На перший погляд, ті хто використовують подібні аб’юзивні дії, вважають себе експертами — які дозволяють собі ображати інших без докорів сумління. 

Але що ж криється за таким стилем поведінки?

У психології існує термін — «відігравання травми». Це коли людина несвідомо повторює ті ж дії, які колись завдали їй болю, приниження, образи …, але вже по відношенню до іншої людини.

⠀

– Мене принижували — тепер я принижую.

– Мене цькували — тепер я цькую.

– Я не міг захистити себе — тепер нападаю першим.

Так формується «поведінка агресії», що насправді є захисною реакцією. Людина, яка хейтить або булить інших, у більшості випадків — це внутрішньо поранена, невпевнена в собі особа, яка насправді не пережила внутрішнього зцілення від своєї травми. 

Що стоїть за хейтом?

•Біль, який не був висловлений і прийнятий.

•Травма  (дитинства, зради, образи, приниження…)

•Занижена самооцінка, яка маскується через приниження інших…

Ці дії часто не мають чіткої позиції чи обґрунтованої аргументації. Це прояв емоційної незрілості, внутрішньої боротьби, яка знаходить сенс у формі агресії.

Хто такі хейтери?

Це, насправді, люди, які бояться бути справжніми, бо свого часу їх справжність була відкинута, зруйнована, зневажена… Вони ховаються за маскою «експертності», сарказму — але насправді це та людина, яку не вислухали, не захистили, не підтримали… зрадили.

Хейт не має обличчя — це маска болю. І часто вона належить тому, хто колись був жертвою.

“Не відповідайте злом на зло або лайкою на лайку, навпаки – благословляйте” 1 Петра 3:9.

Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно принесло благодать тим, хто слухає. Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою. Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!

Ефесян. 4:29,31-32.

Усередині кожного з нас є два голоси. Один — мотивую кричати, так як часто його не чули, ігнорували… Він різкий, колючий, і завжди готовий відбити любий удар. Інший — майже тихий, виважений, усвідомлений.

Апостол Павло не просто закликає: «Не говоріть зла, не будьте жорстокими, не носіть зневаги…». Він веде нас глибше. Туди, де формується все те що виходить на зовні — в наше серце! Кожен гнів, сарказм, хейт — це не просто слова. Це біль, що не знайшов виходу та зцілення. Це рана, яка продовжує кровоточити.

Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре — для зміцнення, щоб воно принесло благодать тим, хто слухає…

Ефесян 4:29.

Це не про слабкість — стримати язик, це не про пасивність, це не про байдужість… Це стиль дорослої, цілісної, виваженої, «healed особистості».

Будьте добрими один до одного, милосердними, прощаючи…

Ефесян 4:32

Найбільша революція, яка веде до справжніх змін, починається не з хейту чи цькування. Вона народжується в тому, як ти реагуєш та як ти відповідаєш на біль, та несправедливість… Хейт – це поразка, яка замаскована під гнів. Це ланцюг болю, який ти тягнеш за собою – або ти готовий перервати його!

Справжні зміни творить не зневага, приниження інших, чи цькування а співчуття. Не гнів, а мудрість, виваженість, та серце, яке чує та розуміє.