З часом сперечатися марно. Час ніколи не зупиняється, щоб зачекати на нас. Він рухається вперед. Щороку, у день нашого народження, час дає про себе знати. Він нагадує про те, що ми пережили та пройшли.

Час визначає все наше життя. Кожна людина переживає різні вікові періоди, кожен з яких ставить перед нею характерні для цього періоду завдання й цілі, які слід досягати. Людина, що не живе в гармонії зі своїм віком і часом, виводить себе за межі життя. Тому життєві завдання, пов’язані з певним віком, необхідно виконувати, по змозі, у відповідний час, аби не жалкувати за втраченим.

Кожен із нас має усвідомлювати: життя колись закінчиться, бо смерть є невід’ємною частиною того етапу, який людина проживає на землі, а далі — Вічність… Саме через неправильне витрачання часу багато людей переживають травми, розпач, жаль…

 # із книжки: “Допоможіть мені це подолати” (детальніше про книжку)